Черговий ШЕДЕВР в монографії
Теоретичні та експериментальні дослідження Південного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві: моногр. / А.М.
Онищенко, М.П. Кузьмінець, В.П. Редченко, Д.Й. Тарнопольський, С.Ю. Аксьонов. – К. : НТУ, 2014. – 341 с.: 110 іл. – Бібліогр. 81: C. 244–251.
Наступне твердження "Різниця не перевищує 9%, що може свідчити про достатньо високу збіжність результатів отриманих експериментально та на моделі" доводить факт підгону результату розрахунків під експеримент і автор не розуміє того, що різниця в 9% це забагато. Отже, скоріш за все розрахункова схема НЕ ПРАВИЛЬНА!
Розділ 3 автор вибрав не випадково, оскільки ст.127-142 це копіпаст його "докторської" і в формулах (3.3) в частинних похідних координати та переміщення і деформації стоять як нижні індекси і це не технічна помилка! Йому нічого не довелося змінювати і ці помилки він продовжує ТИРАЖУВАТИ (спочатку в статтях, потім "дисертації", науковому звіті і тепер в монографії). Йому лінь було змінити нумерацію у формулах (3.5-3.7) і вона повторюється ДВІЧІ (ст.131-134)!
Подробиці:
Робота не є науковою публікацією. Основна властивість будь-якої наукової статті або монографії – відтворюваність наведених результатів, тобто читач повинен мати можливість за наведеним описом самостійно відтворити кожен з поданих нових результатів. Тут це зробити неможливо: - не наведено розміри досліджуваного фрагмента плити проїзної частини; - не вказано механічні властивості матеріалів; - не вказано величини прикладених до верхнього пояса зосереджених сил, можна лише дуже орієнтовно їх обчислити за певними непрямими даними; - не вказано, як закріплено фрагмент. З рис.3.4 можна лише припустити, що ліву крайку затиснуто, в верхня поверхня, по якій відбувається рух, має ковзне обпирання. Оскільки останнє – очевидний абсурд, виникає сумнів і щодо затиснення.
Розрахункова схема
Не вказано, з якого місця ортотропної плити вирізано досліджуваний фрагмент (з якого прольоту моста, на якій відстані від найближчої опори).
Затиснення лівої крайки було би виправданим, якби це була вісь симетрії і було би симетричне навантаження, але цього немає. Насправді фрагмент довжиною близько 14 м становить не половину, а лише третину ширини плити, яка дорівнює 41 м.
Отже, немає підстав для введення затиснення лівої крайки фрагмента.
Натомість відкинуті передня, задня і ліва частини плити мали би за законами будівельної механіки бути замінені величинами внутрішніх сил – згинальними моментами, поперечними і, можливо, поздовжніми силами, видобутими з статичного розрахунку всієї споруди.
Не можна зрозуміти, як металева конструкція в якійсь момент перетворюється в двошарову – до металевого листа додається асфальтобетонне покриття з іншими механічними властивостями.
Отже, досліджений фрагмент можливо і становить певний інтерес, але до конструкцій Південного моста відношення не має.
Порівняння з результатами натурних вимірювань з 4 розділу
На відміну від розділу 3 в розділі 4 (інший автор) чітко і чесно вказано, про номер прольоту – 14, це прольот, що примикає до лівобережного стояна. Вказано також відстані перерізів плити, де проводилися вимірювання – 2 м від опори і посередині прольоту - 39 м від опори. Найважливіше тут те, що вимірювалися прогини відносно землі, тобто повні прогини. Тим часом, у фрагменті в розділі 3 прогини вимірюються відносно нерухомого аатиснення лівої крайки, отже результати розрахунків принципово є непорівнянними з експериментальними результатами, навіть і тоді, якби фрагмент відповідав би конструкціям Південного моста.
Оформлення 3 розділу.
Робота – неохайна. містить безліч помилок. Автору невідома українська термінологія в галузі будівельної механіки і будівельних конструкцій. З’ясувалося, що автор не відрізняє деформації від переміщень.
Цитати: «Фізико – механічні характеристики покриття та металевих конструкцій, навантаження та граничні умови виконано в середовищі Ansys» , стор.127. «Покриття розглянуто як пружне тіло та статично невизначену конструкцію», стор.129
Монографія і його третій розділ викладені нижче